“Безпека на дорозі –це безпека життя”

· 

      Життя людини має дуже велику цінність. А безпека на дорозі – це і є, насамперед, безпека життя.

      Дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інших міжнародних організацій свідчать про кричущу ситуацію з безпекою дорожнього руху в більшості країн. За оцінками ВООЗ, якщо не вжити термінових заходів, до 2020 року аварії на дорогах стануть головною причиною смертності у світі, випередивши серцево-судинні захворювання та СНІД. Дорожньо-транспортні пригоди називають “убивцею № 1” у світі.

           За статистикою, щогодини на дорогах світу гине 9 дітей. У тридцятьох випадках зі ста їхня загибель пов’язана з їх власною неправильною поведінкою на дорозі, а не з помилкою водія. Прикро визнавати, але за рівнем смертності від дорожньо-транспортних пригод Україна посідає п’яте місце в Європі. За офіційною статистикою, у 2015 році в аваріях загинуло 4 709, травмовано – 38 917 осіб. Кожен третій загиблий – молода людина віком до 29 років.  Найпоширенішим видом ДТП є наїзд на пішохода. На цей вид припадає до 50 % усіх ДТП.

              Часто діти потрапляють в ДТП із-за того, що під час переходу вулиці розмовляють по мобільному телефону або ж слухають в навушниках музику, оскільки у цей час розсіюється їхня увага та вони не у змозі контролювати ситуацію на дорозі.

     Автотранспорт вулицями рухається з великою швидкістю. Ситуація може змінюватись блискавично, і тому під час переходу вулиці необхідно постійно і уважно за нею спостерігати. Переважаюча кількість нещасних випадків з пішоходами, пасажирами трапляється саме тоді, коли вони поспішають, хвилюються, біжать. Вулиця оманлива: в цю хвилину немає жодного транспортного засобу, а через секунду він може непомітно виїхати з провулку чи з-за повороту.

Перехід вулиці – це лише 10-20 секунд, і тому варто на цей час припинити розмови й уважно спостерігати за дорогою. Переходити дорогу треба тільки в місцях спеціально відведених для цього – це є пішохідні переходи (у тому числі підземні і надземні).  Пішохідний перехід – це ділянка проїжджої частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. У разі відсутності пішохідного переходу можна переходити дорогу на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч. Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїжджої частини у місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість та впевниться у відсутності небезпеки.

Правила, які важливо знати студентам:

• Зупинятися, перш ніж зробити крок на проїжджу частину;
• Завжди використовувати підземний перехід, якщо він є;
• Перетинати дорогу тільки в зазначених місцях (біля світлофора, пішохідним переходом);
• Не переходити вулицю, почувши сигнал машин екстреної допомоги або спецмашин;
• Під час переходу вулиці подивитися ліворуч, праворуч і знову ліворуч; переконатися, що немає машин, і тільки після цього переходити вулицю;
• Триматися подалі від машин, що виїжджають заднім ходом;
• Ніколи не грати навіть на тихій проїжджій вулиці або дорозі;
• Не бігти через дорогу.
• Для переходу дороги треба знайти безпечне місце якомога далі від повороту;
• Не виходити на проїжджу частину дороги із-за перешкоди.

Основні правила для пішоходів:

1. Пішоходи  повинні  рухатися  по  тротуарах  і пішохідних  доріжках, тримаючись правого боку.      Якщо немає тротуарів,  пішохідних доріжок або пересуватися по них  неможливо,  пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і  не  утруднюючи  рух  на  велосипедах  і мопедах,  або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому – по краю проїзної  частини  назустріч руху транспортних засобів.  При цьому треба бути обережним і  не  заважати  іншим  учасникам  дорожнього руху.
2. За межами населених  пунктів  пішоходи,  які  рухаються узбіччям  чи  краєм  проїзної частини,  повинні йти назустріч руху транспортних засобів.
3. У темну  пору  доби  та в умовах недостатньої видимості пішоходи,  які рухаються проїзною частиною  чи  узбіччям,  повинні виділити   себе,   а  за  можливості  мати  на  зовнішньому  одязі світлоповертальні  елементи,  для  своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.
4. Організовані  групи  дітей дозволяється водити тільки по тротуарах і пішохідних доріжках,  а коли їх  немає  –  по  узбіччю дороги у напрямку руху транспортних засобів колоною,  але тільки у світлу пору доби і лише в супроводі дорослих.
5. Пішоходи   повинні   переходити   проїзну   частину   по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
6. Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя,  а дорога  має  не  більше  трьох  смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її  під  прямим  кутом  до  краю  проїзної частини  в  місцях,  де  дорогу добре видно в обидва боки,  і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки.
7. У  місцях,  де   рух   регулюється,   пішоходи   повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.
8. Перед  виходом  на  проїзну  частину  з-за транспортних засобів,  що  стоять,  та   будь-яких   об’єктів,   що   обмежують оглядовість,    пішоходи    повинні   впевнитись   у   відсутності транспортних засобів, що наближаються.
9. Чекати транспортний   засіб   пішоходи   повинні   на тротуарах,  посадкових  майданчиках,  а  якщо вони відсутні,  – на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

          Пішоходам забороняється:

     а) виходити на проїзну частину,  не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;

     б) раптово  виходити,  вибігати  на  проїзну частину,  в тому числі на пішохідний перехід;

     в) допускати самостійний,  без нагляду дорослих,  вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;

     г) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;

     ґ) затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху;

   д) рухатися по автомагістралі чи дорозі для  автомобілів,  за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.